Ми розробили унікальну технологічну платформу під назвою імуноглобулін з подвійним варіабельним доменом (DVD-Ig), який дозволяє одному препарату блокувати дві мішені. Ця платформа суттєво відрізняється від типового моноклонального антитіла (mAb), яке має один унікальний зв'язувальний домен, що уражає одну мішень для переривання процесу розвитку хвороби. Маючи в основі імуноглобулін, DVD-Ig включає дві пари різних зв'язуючих доменів, які можуть зв'язуватися з двома різними цілями окремо один від одного. Простими словами, DVD-Ig здатний залучати дві різні молекули. [1]

Вплив на декілька медіаторів при комплексному захворюванні

Впливаючи тільки на одну ціль захворювання традиційним mAb, ми обмежуємо терапевтичний профіль імуноопосередкованих запальних станів, оскільки в більшість з них можуть залучатися численні медіатори захворювання. Наприклад, при ревматоїдному артриті, різні медіатори захворювання можуть сприяти розвитку різних його аспектів, як то: запалення, ангіогенез, а також ерозія кісток і хрящів.We developed a unique technology platform called dual variable domain-immunoglobulin (DVD-Ig), which allows one drug to block two targets. This is in contrast to a typical monoclonal antibody (mAb), which has one unique binding domain with a single target to interrupt a disease process. A DVD-Ig, utilizing an immunoglobulin backbone, incorporates two pairs of distinct binding domains that can bind to two different targets independently. Simply, a DVD-Ig is capable of engaging two different molecules.^_[1]

Пропонуючи нашим пацієнтам терапії наступного покоління, ми зосереджуємося на рішеннях, які працюють найбільш ефективно та бездоганно.

Синтетичні препарати є терапевтичними засобами, хімічно синтезованими в лабораторії. Вони створені для прийому перорально у вигляді пігулки або таблетки, зазвичай один або два рази на день. Такі препарати розробляються для блокування активності конкретного ферменту, такого, наприклад, як кіназа, зсередини клітини або рецептора клітинної поверхні. Також їх мета може полягати у порушенні взаємодії між білками або для стимулювання реакції клітини.[2]

Біологічні препарати - це речовини, отримані з живих організмів, таких як бактерії та дріжджові клітини. Ці живі клітини генетично модифікують для отримання терапевтичних білків (моноклональних антитіл або DVD-Ig), які потім збирають і очищають як лікарські засоби.

Біологічні препарати часто використовуються для цільових взаємодій між розчинними білками та їх спорідненими рецепторами на поверхні клітини або у взаємодіях між клітинами. Ці препарати здатні порушувати подібні взаємодії шляхом зв'язування з конкретними ділянками на поверхні білків. Біопрепарати зазвичай вводять шляхом внутрішньовенної інфузії або шляхом підшкірної ін'єкції, оскільки вони швидко перетравлюються, якщо приймати перорально.

Кон'югати антитіл з лікарським препаратом (ADCs) являють собою перевірену технологічну платформу, яка доставляє терапевтичний агент з використанням точного націлювання на антитіло. ADCs поєднують точність і специфічність антитіл з потужними, внутрішньоклітинними малими молекулами для доставки препарату туди, де він необхідний.

ADCs є універсальними засобами доставки, оскільки антитіло, поєднане з хімічним агентом, ідентифікує мішень на поверхні клітини і активно залучається цією клітиною. Опинившись всередині клітини, хімічний агент вивільняється, щоб зменшити активність клітини або, щоб її знищити. Такі кон’югати впливають тільки на цільові клітини, не торкаючись інших. [3]

Дізнайтеся, як ми використовуємо ADCs для боротьби з раковими клітинами.

У сфері імунології, ми переслідуємо кілька цілей.

Фактор некрозу пухлини ɑ (TNF-α) являє собою цитокін, який відіграє певну роль в ряді імуноопосередкованих запальних станів. TNF є осередком клітинної активності, яка включає проліферацію, виживаність, диференціювання і апоптоз (загибель клітин). TNF-α є фактором, що сприяє індукції і підтримці відповіді імунної системи на запальний процес.

Інтерлейкін-1 (IL-1), який включає в себе два споріднених цитокінових білка IL-1a і IL-1b, відіграє певну роль при гострому і хронічному запаленні. IL-1 продукується в організмі такими імунними клітинами, як макрофаги і моноцити.

Інтерлейкін-6 (IL-6) є прозапальним цитокіном, який відіграє ключову роль у імуноопосередкованому запальному захворюванні. При ревматоїдному артриті, IL-6 сприяє як руйнуванню суглобів, так і системним проявам захворювання. IL-6 є одним з цитокінів, що подає сигнал через шлях JAK / STAT [4], який бере участь у ряді хронічних запальних захворювань. Надмірне продукування IL-6 спостерігається при запальних, імуноопосередкованих захворюваннях. IL-6 і трансформуючий фактор росту-β необхідні для диференціації наївних Т-клітин у клітини Th17; Клітини Th17 можуть призводити до запалення.

Інтерлейкін-13 (IL-13) є запальним цитокіном, який може грати певну роль при астмі. Він, переважно, продукується субпопуляцією Т-клітин, відомих, як Т-хелпери 2 (Th2). IL-13 індукує запалення тканин, гіпертрофію епітелію, гіперсекрецію слизу, гіперплазію келихоподібних клітин, субепітеліальний фіброз дихальних шляхів, відкладення кристалів Шарко-Лейдена, обструкцію і реакцію гіперчутливості дихальних шляхів.

Інтерлейкін-17 (IL-17) може грати певну роль у різних імуноопосередкованих, запальних захворюваннях. IL-17A і IL-17F можуть опосередковувати прозапальних реакцій при їх надлишковому продукуванні. IL-17 продукується, в основному, за допомогою спеціалізованих Т-клітин, так званих клітин Th17.

Білки в сім'ї В-клітинної лімфоми 2 (BCL-2) регулюють апоптоз - природний процес, при якому видаляються старі, пошкоджені і непотрібні клітини.

[1] Чоррея І (Correia I), Сун Дд. (Sung J), Бартон Р. (Burton R) та співавт. Структура молекул імуноглобуліну з подвійним варіабельним доменом поодинці і у зв’язку з антигеном. mAbs. 2013 р.; 5(3): 364-372.

[2] Самамен Дж. (Samanen J). Подібності та відмінності у виявленні та використанні біофармацевтичних та синтетичних препаратів у хіміотерапії. Під редакцією: Ганеллін Ш.Р. (Ganellin CR), Джеффріс Р. (Jefferis R), Робертс С.М. (Roberts SM). Вступ до дослідження та розвитку біологічних та синтетичних препаратів: Теорія та Практичні приклади. -1 випуск. Вальтман, М.А. (Waltham, MA): Видавництво Elsevier; 2013 р.: 161-200.

[3] Пановски С. (Panowksi S), Бхакта С. (Bhakta S), Рааб Г. (Raab H), Полакіс П. (Polakis P), Юнутула Дж.Р. (Junutula JR). Кон'югати специфічного антитіла з лікарським препаратом для лікування раку. mAbs, 2014 р.; 6(1):34-35.